Дистанційне навчання
Сьогодні Інтернет міцно увійшов у наше життя. Сучасна освіта немислима без комп'ютерів та Інтернету. Більшість сучасних школярів активно використовують комп'ютер та Інтернет у своєму житті та освіті.
Найважливішою стороною цих змін є акцент на розвиток співробітництва, а найголовнішою складовою навчально-виховного процесу - "Учитель - Учень" на основі нестандартних форм і методів взаємодії, створенні науково-методичної системи безперервної освіти (як вчителя, так і учня) в рамках єдиного освітнього простору , Успішність навчання і виховання учня багато в чому залежить від того, як складеться цей тандем співпраці, які форми і методи при цьому будуть використані, на основі яких сучасних технологій вони будуть побудовані.
Розвиток дистанційного навчання - це можлива відповідь на поставлені питання. В основі дистанційного навчання закладені педагогічні технології різнотемпного навчання, самостійність в самоосвіті школярів за різними освітніми областями, поєднання різних форм і методів взаємодії вчителя і учня.
Мета і завдання
професійна підготовка та перепідготовка кадрів;
підвищення кваліфікації педагогічних кадрів за певними спеціальностями;
підготовка школярів з окремих навчальних предметів до здачі іспитів екстерном;
підготовка школярів до вступу в навчальні заклади певного профілю;
поглиблене вивчення теми, розділу зі шкільної програми або позашкільного курсу;
ліквідація прогалин у знаннях, уміннях, навичках школярів з певних предметів шкільного циклу;
базовий курс шкільної програми для учнів, які не мають можливості з різних причин відвідувати школу взагалі або протягом якогось відрізка часу;
додаткову освіту за інтересами.
Історія дистанційного навчання
Дистанційне навчання має свою, майже 200-річну історію. У 1836 р в Університеті Лондона вперше введено кореспондентське навчання. Навчальні матеріали подавалися від навчального закладу до студента (і назад) тільки в письмовій формі і пересилалися поштою. Ця форма навчання була поступово введена іншими університетами, в 1892 р в університеті Чикаго, в 1911 р в університеті Квінсленда. У СРСР з 20-х років ХХ ст. впроваджена, як різновид кореспондентського навчання - заочне навчання.
З розвитком радіо і телебачення в кінці 1960-х на початку 1970-х років на Заході відбулися зміни в заочному навчанні, коли, крім кореспондентського подання матеріалу, у навчальному процесі стали використовуватися радіо- і телепередачі, очні зустрічі студентів з викладачами. На зміну старому терміну почали застосовувати новий, який більш відповідав формі навчання, - «дистанційне навчання».
Переваги дистанційного навчання:
- Можливість, не виходячи з дому, брати участь в інтелектуальних змаганнях, вчитися вирішувати завдання підвищеної складності, перевіряти свої знання, здобувати перемоги і додаткові можливості вступу до вищих навчальних закладів;
- Гнучкість - можливість викладу матеріалу курсу з урахуванням підготовки, здібностей студентів. Це досягається створенням альтернативних сайтів для отримання більш детальної або додаткової інформації з незрозумілих тем, а також низки питань -підказок т.д.;
- Актуальність - можливість впровадження новітніх педагогічних, психологічних, методичних розробок;
- Зручність - можливість навчання у зручний час, у певному місці, відсутність обмежень у часі для засвоєння матеріалу;
- Модульність - розбиття матеріалу на окремі функціонально закінчені теми, які вивчаються у міру засвоєння і відповідають здібностям окремого учня або групи в цілому;
- Економічна ефективність - метод навчання дешевше, ніж традиційні, завдяки ефективному використанню навчальних приміщень, полегшеному коригуванню електронних навчальних матеріалів і мультидоступу до них;
- Можливість одночасного використання великого обсягу навчальної інформації будь-якою кількістю учнів;
- Інтерактивність - активне спілкування між учнями групи і вчителем, що значно посилює мотивацію до навчання, поліпшує засвоєння матеріалу;
- Великі можливості контролю якості навчання, що передбачають проведення дискусій, чатів, використання самоконтролю, відсутність психологічних бар'єрів;
- Відсутність географічних кордонів для здобуття освіти.
Необхідні умови для дистанційного навчання:
- Доступ до комп'ютера.
- Вихід в мережі Інтернет.
- Бажання вчитися і вміння працювати самостійно. Це дуже важливо, тому що саме від цих двох рис залежить ефективність всього навчального процесу.
Види забезпечення дистанційного навчання:
Методичне - методики, рекомендації з технології дистанційного навчання з урахуванням дидактичних і психологічних аспектів.
Програмне - системні програми, комп'ютерні навчальні програми.
Технічне - персональні ЕОМ для організації сервера, персональні і мережеві комп'ютери.
Інформаційне - конспекти лекцій, підручники та інші методичні матеріали на паперових та магнітних носіях, довідники, різні бази даних з методичних матеріалів.
Організаційне - нормативні документи держави та організацій, що визначають структури організацій, провідних дистанційне навчання, міжнародні зв'язки.
Технології дистанційного навчання
20 грудня 2000 Постановою МОН України була прийнята Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні. У концепції визначено, що «Дистанційна освіта - це форма навчання, рівноцінна з очною, вечірньою, заочною та екстернатом, що реалізується, в основному, за технологіями дистанційного навчання.»
До складу технологій ДО входять педагогічні та інформаційні технології.
«Педагогічні технології дистанційного навчання - це технології опосередкованого активного спілкування викладачів зі студентами з використанням телекомунікаційного зв'язку та методології індивідуальної роботи студентів з структурованим навчальним матеріалом, представленим у електронному вигляді.
Інформаційні технології дистанційного навчання - це технології створення, передачі та зберігання навчальних матеріалів, організації і супроводу навчального процесу дистанційного навчання за допомогою телекомунікаційного зв'язку. »