Рекомендації підліткам та старшокласникам для ефективної міжособистісної взаємодії та дистанційного навчання під час карантину

•Режим дня під час карантину має приблизно співпадати з режимом у повсякденному житті без карантину.

•Розпишіть свій час протягом дня, об’єднавши різні сфери: відпочинок, навчання, пізнання нового, фізичні заняття, час для особистої гігієни, спілкування здрузями повідео зв’язку, читання літературних джерел тощо.

•Виокремлюйте для себе напевний час удобі побути насамотi, знаходячись постійно поруч зрідними вдома.

•Спілкуйтесь збатьками натеми, які цікаві йважливі для вас.

•Зрозумійте важливість поступового виконання навчальних завдань, без відкладання «напотім», адже потім накопичується психофізіологічне напруження, щоможе призводити донервових зривів.

•Постійне знаходження взамкненому просторі зблизькими людьми передбачає спільну взаємодію. Тому важливо чути йвміти допомагати один одному спокійно.

•Важливо зрозуміти власну відповідальність під час карантину іспокійно займати свій час вумовах замкненого простору без супротиву йвиходу навулицю. Ценеканікули, коли можна вільно гуляти, ачас відповідальності кожного всамоізоляції.

•Якщо відчувається внутрішня напруга або роздратування важливо фізично пострибати, побігати, присідати, атакож можна малювати або писати про свої почуття йстан нааркуші паперу, потім порвати його тавикинути усмітник.

•Говоріть збатьками про свої почуття, відчуття, думки. Висловлювання «Я-посиланням», замість «Ти» унеможливлює звинувачення один одним ідопомагає бути почутим всвоїй родині.

•Намагайтеся бути ближче досвоїх рідних. Під час карантину кожен громадянин може стати більш об’єднаним зісвоїми родинами. Спробуйте почути батьків зїхпроханнями, потребами, бажаннями.

•Продумайте, які спільні ігри, спільні дії можна зробити всією сім’єю (настільні ігри, волейбол паперовим м’ячем, кидання подушками, спільне малювання без слів наодному аркуші іт.д.).

•Контролюйте час, проведений перед монітором комп’ютеру, планшету телефону. Пам’ятайте, відповідальність заваше здоров’я навас. Ставте будильник через годину нагадати про час відпочинку.

•Пам’ятайте, щовсе минає ічас карантину мине. Цей час можна використати зпозитивом для себе ісвоєї родини. Для багатьох ценовий досвід, але корисний для кожної особистості.

•Будьте здорові: уздоровому тілі здоровий дух!

Конфлікт в школі: як розпізнати та уникнути

Напружені відносини в дитячому або батьківському шкільному колективі — це боляче і неприємно. Як бути, якщо ви або ваша дитина не змогли прийти до консенсусу з кимось зі школи.

Чим конфлікт відрізняється від цькування

Цькування, або буллінг, — це глибока і систематична проблема, вона проявляється у вигляді агресії одних дітей проти інших. У буллінгу завжди нерівність сил. Однак цькування не завжди виражається у фізичних нападах — насильство може бути і психологічним.

Конфлікт — це протистояння, в якому немає систематичного насильства, але присутні розбіжності і протиріччя між сторонами. Конфлікти в школі трапляються не тільки між учнями — бувають задіяні і батьки, і вчителі. Причини конфліктів в школі можуть варіюватися від банальної дитячої образи до розбіжностей з приводу освітньої програми. Ми розглянемо приклади розвитку подій і дамо підказки, як діяти батькам і як допомогти дитині в разі зіткнення інтересів.

Конфлікт між учнями

Микола і Петро посперечалися, хто буде сидіти на першій парті біля вчителя. Микола стверджував, що сидіти повинен він, так як вчиться на відмінно, а Петро аргументував тим, що у нього поганий зір. Хлопці посварилися і не змогли поділити місце.

Порада психолога: Конфлікт в школі «учень — учень» — явище, нормальне для людської комунікації. Дорослим слід втрутитися, тільки якщо ситуація в школі зайшла занадто далеко, наприклад, Микола і Петро переходять до фізичного насильства або проти когось починається колективне цькування. Але якщо конфлікт не переходить межі розумного, то важливо, щоб Микола і Петро вчилися вирішувати його самостійно. Так виробляються соціальні навички. Важливо спостерігати і питати про те, що відбувається, без оцінки і не приймаючи нічиєї сторони, дати можливість кожному висловити думку, формуючи позицію.

Конфлікт між учнем і вчителем

У Миколи і Марії Петрівни виникли розбіжності через виставлену оцінку. Вчителька заявила, що його твір не відповідає критеріям, і поставила низьку оцінку. А Микола відповів, що чітких критеріїв висунуто не було.

Порада психолога: На відміну від конфлікту між дітьми, тут сили завжди нерівні — вчитель має владу, досвід і знання, а дитина знаходиться в підлеглому положенні і тільки формує свою думку. Відсутність єдності вимог вчителя або недотримання вчителем вимог — часта проблема. Але і підліток повинен вчитися уточнювати завдання, задавати питання і приймати умови. Вирішення конфлікту в школі лягає на плечі педагога — доросла людина повинна роз’яснити дитині причини і наслідки. Якщо цього не відбувається, а ситуацію відпустити складно, якщо дитина не може змиритися і відчуває себе погано, батьку необхідно поговорити з вчителем, уточнити всі нюанси, а потім пояснити ситуацію дитині.

Конфлікт між батьками і вчителем

Мама учня Миколи висловила незгоду з методами роботи Марії Петрівни. Микола та інші учні розповідали, що Марія Петрівна кричить, залякує і висуває підвищені вимоги. Мамі Миколи це не сподобалося, вона вважає, що педагог не має права застосовувати психологічне насильство.

Порада психолога: Якщо у батьків виникли претензії до педагога, важливо спочатку перевірити, чи обґрунтовані вони. Чи дійсно вчитель перевищує повноваження, зриваючись на дітях, або діти вирішили влаштувати педагогу холодну війну? Важливо обговорити питання з іншими батьками та іншими вчителями. Якщо ситуація дійсно підтвердиться — не бійтеся відстоювати право на участь в педраді і розмові з вчителем безпосередньо. Ви завжди встигнете написати скаргу, а ось змінити ситуацію — ні. Іноді батьки вважають, що крик на дітей або суворі покарання — показник ефективного і суворого вчителя. Зважте всі спостереження, проаналізуйте можливі зміни. Якщо школа не готова вживати заходів — на жаль, доведеться вирішувати ситуацію самостійно: міняти клас або школу. Пам’ятайте, що мотивація і інтерес до життя безпосередньо залежать від авторитетів.

Конфлікт між батьками

Мама Миколи і мама Петра не змогли домовитися, скільки грошей здавати на новорічні подарунки дітям. Мама Миколи, яка є головою батьківського комітету, висунула одну суму, а мама Петра порахувала її надмірною.

Порада психолога: Конфлікт між батками в школі виникає так само часто, як і конфлікт в будь-якому іншому колективі. Батькам необхідно контактувати один з одним — в чатах і офлайні. Якщо виник конфлікт інтересів в школі з приводу освітньої траєкторії класу або інших заходів — відстоюйте свою позицію у відкритому діалозі. Можна залучити класного керівника як третю сторону або влаштувати голосування. Якщо проблема більш особистого характеру, не рекомендується виносити її на загальне обговорення (наприклад, в чат в месенджері). Поговоріть один на один — це ефективніше.

Що робити, якщо нічого не допомагає

Виділимо основні методи вирішення конфліктів в школі:

• не втручатися у справи дитини завчасно (якщо ситуація не виходить за межі допустимого),
• шукати рішення у відкритому діалозі,
• залучати додаткові сторони, наприклад, класного керівника,
• шукати союзників.

Але якщо ви перепробували всі способи, а ситуація не змінюється, є універсальне рішення. Переведіть дитину на дистанційне навчання в Українській Школі Майбутнього — так ви зможете вибирати вчителів самі, а контактувати з батьківським колективом не доведеться взагалі.

Резюме

Конфлікт дітей в школі — часте явище. Якщо зіткнення інтересів переходить в систематичні знущання, це стає цькуванням. Батьки і вчителі повинні втрутитися і залучити психолога.

Але навіть якщо розбіжність не має на увазі фізичне і психологічне насильство, воно як і раніше неприємне. Конфлікти трапляються між усіма учасниками освітнього процесу — дітьми, вчителями і батьками.

Інформацію взято https://www.futureschool.online/

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ В СПІЛКУВАННІ З ЛЮДЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Ø Коли Ви розмовляєте з людиною або дитиною з особливими освітніми потребами, звертайтеся безпосередньо до неї, а не до супроводжуючої особи.

Ø Коли Ви представляєтесь, намагайтесь потиснути руку, навіть якщо рухи руками у людини з інвалідністю обмежені, чи якщо вона має протез.

Ø Запропонуйте допомогу, але почекайте, поки вона буде прийнята, і надайте цю допомогу у той спосіб, у який Вас просить особа. Не ображайтесь на відмову.

Ø Якщо Ви не впевнені у тому, що саме Вам потрібно робити – спитайте.

ЛЮДИНА З ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ, АБО НЕЗРЯЧА ЛЮДИНА

Ø Скажіть людині з порушенням зору, хто Ви, представте інших присутніх осіб і розкажіть, де вони знаходяться.

Ø Запитайте людину, чи вона потребує Вашого супроводу.

Ø Не хапайте людину, щоб супроводжувати її, дозвольте їй взяти Вашу руку; спитайте, чи хоче вона бути попередженою про сходи, двері та інші перешкоди.

Ø Завжди кажіть людині, коли Ви відходите назад чи йдете від неї

Ø Якщо людина йде з собакою - поводирем, спитайте дозволу на те, щоб доторкнутись до неї та взаємодіяти з нею.

ОСОБИ З ОБМЕЖЕНОЮ РУХЛИВІСТЮ. ОСОБИ, ЯКІ КОРИСТУЮТЬСЯ КРІСЛОМ КОЛІСНИМ

Ø Спробуйте опуститись на рівень очей користувача крісла колісного, або трохи відійдіть назад.

Ø Не нахиляйтесь і не спирайтесь на крісло колісне чи на інший допоміжний засіб людини.

Ø Спитайте людину, чи потребує вона допомоги під час переміщення, при відкриванні дверей, але пам’ятайте, що вона може виконувати ці функції сама.

Ø Не намагайтесь проявляти співчуття до особи, торкаючись до її голови чи плеча, оскільки це сприймається як патронаж/опіка.

ОСОБИ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ, АБО ГЛУХА ЛЮДИНА

Ø Щоб звернути на себе увагу глухої людини, помахайте рукою, або доторкніться до неї.

Ø Дивіться безпосередньо на особу (навіть якщо вона користується послугами перекладача жестової мови) і розмовляйте звичайним голосом, не закриваючи обличчя руками.

Ø Намагайтесь не використовувати довгих складних речень.

Ø Будьте терплячі з людьми, які мають труднощі в спілкуванні; не виправляйте їх; не закінчуйте їх речення замість них. Якщо Ви не розумієте, попросіть їх повторити сказане. У спілкуванні з слабкочуючими чи глухими особами в нагоді інколи можуть стати ручка з папером.

ОСОБИ З ЗАТРИМКОЮ РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ

Ø Ставтесь до людей як до особистостей, відповідальних дорослих, і не робіть висновків, що вони нічого не можуть робити.

Ø Будьте терплячими та будьте готові пояснити інформацію більш, ніж один раз.

Ø Намагайтесь не використовувати складних речень.

Джерело https://blogpraktichnogopsikhologa82.blogspot.com/p/blog-page_90.html

ПОРАДИ ДЛЯ УСПІШНОГО ПРОХОДЖЕННЯ ЗНО

Зовнішнє незалежне тестування вимагає від абітурієнта вміння планувати самостійну роботу. Тому в процесі самостійної підготовки до ЗНО краще всю інформацію, яку необхідно засвоїти, поділити на частини і визначити їх пріоритетність. В першу чергу варто вивчати найскладніші розділи, щоб вистачило часу на їх повторення.

Працювати необхідно в сприятливій для навчання обстановці до тих пір, поки відчуваєте, що засвоюєте матеріал. Як тільки рівень сприйняття інформації знизився, варто відволіктися від підготовки до ЗНО на 20 хвилин.

Під час самостійної підготовки до ЗНО краще виконувати побільше різних тестових завдань. Їх можна знайти на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти і ВНЗ України, на спеціалізованих web-порталах. Виконуючи тестові завдання, контролюйте, скільки часу у вас займає пошук відповідей.

Щоб зовнішнє тестування пройшло успішно, необхідно не лише вивчити, систематизувати матеріал, а й попрацювати над своїм зовнішнім виглядом та поведінкою.

Хвилювання – це природно, часто воно допомагає швидко налаштуватися на продуктивну роботу.

Щоб менше нервувати під час зовнішнього тестування, краще з’явитися до пункту тестування на 20 хвилин раніше. Їх вистачить для того, щоб налаштуватися на тести, підготуватися психологічно. Якщо є можливість, то краще прийти на тестування пішки.

Впевненість, спокій, вміння слухати інструктора, знання та інтуїція – це запорука вашого успіху при складанні ЗНО.

Зовнішнє тестування вимагає завчасної підготовки, в тому числі й психологічної.

Не варто ставити перед собою надзвичайно складні завдання, адже чим менше часу залишається до тестування, тим важче їх виконати. Краще сформулювати основну задачу, потім розбити її на невеликі частини, які дійсно можна вирішити у визначений проміжок часу. Це допоможе зменшити хвилювання, викликане майбутнім зовнішнім тестуванням, а сам шлях до успішного складання тестів ЗНО буде не таким тернистим.

Якщо важко відразу сконцентруватися на вивченні предмета, то варто почати з повторення матеріалу або з вивчення легшої теми. Як тільки праця стане більш продуктивною, можна переходити до більш складних розділів. Такий підхід не дозволить зневіритися у власних силах.

Кожен день варто виконувати спеціальні вправи, які допоможуть зняти емоційне напруження і втому. В день зовнішнього тестування такі вже звичні вправи допоможуть швидко побороти хвилювання.

Якщо ви впевнені в своїх силах і вмієте здобувати знання, то самостійний спосіб підготовки до зовнішнього тестування може виявитися найбільш ефективним. Головне – правильна мотивація.

Зовнішнє незалежне тестування – це важлива подія в житті кожного , тому в переддень тестування варто приділити собі та своєму відпочинку максимум часу. Тому напередодні ЗНО не варто себе перевантажувати, постійно тренуючись в складанні тестів, знову й знову вивчаючи власні нотатки або підручники.

Навпаки,НЕОБХІДНО:

• виспатися, щоб встати в доброму гуморі, бадьорим, готовим до великих звершень;

• підготуватися психологічно, налаштуватися лише на позитив. Для цього можна роздрукувати власний сертифікат, у якому варто проставити по вибраним для тестування предметам максимальну кількість балів. Буде добре, якщо такий сертифікат буде постійно перед очима;

• закохатися у вибраний для ЗНО предмет, відчути, що він вартий захоплення, інтересу. У своє захоплення слід дійсно повірити;

• пам’ятати, що думки матеріалізуються, тому не слід сумніватися у своїх знаннях. Краще думати про можливості, які відкриваються після складання ЗНО: про нових друзів, про омріяну професію, про переваги студентського життя;

• просто повторити вивчений матеріал, щоб впевнено почуватися на зовнішньому тестуванні. Для цього краще виділити той час, коли працюється найкраще;

• за декілька днів до тестування можна «сісти» на спеціальну «розумову» дієту. До звичайного раціону можна додати мюслі, банани, родзинки, горіхи і шоколад;

• провести вільний час на свіжому повітрі, найкраще – в парку.

Як краще підготуватися до іспитів

1.Приберіть усе зайве і те, що відволікає вашу увагу від безпосередньої мети – підготовки до іспиту. Заховайте від себе книжки, диски, телепрограму, відключіть телефон. Суворо скажіть собі: з 9.00 до 12.00 я повинен вивчити стільки-то.

2.Почніть учити з важких, незрозумілих тем, а легкі залишайте під кінець. Якщо складну тему відкладати на потім, вона висітиме, як дамоклів меч, не даючи вам спокою. В результаті якість запам’ятовування тем, які даються складно, різко знижується, якщо не зводиться до нуля. Виникає це тому, що ви намагаєтесь відкласти нерадісний момент.

3.Справжня мета навчання – не повторення, а використання. Не тримайте знання в собі, як у сейфі. Поділіться ними з дзеркалом, улюбленим собакою, батьками чи друзями. Можете час від часу робити репетицію іспиту: зробіть невелику картки з номерами білетів, витягайте їх і відповідайте. Відповідайте вдумливо і серйозно, бо добра репетиція – запорука успішної вистави.

4.Запам’ятовувати матеріал треба осмислено, а не механічно. Не зубріть – це довго і дає ускладнення: варто перехвилюватися, забути хоч одне слово, як текст, вивчений таким способом, зітреться. Краще запам’ятовується двічі прочитаний та переказаний текст, ніж п’ять разів прочитаний без переказу. Встановіть логічну послідовність. Розбийте матеріал на смислові частини та знайдіть у кожній ключову фразу.

5.Чергуйте розумову діяльність із фізичною. Не доводьте себе до повного знесилення й виснаження пізнанням науки. Не забувайте, що відпочинок теж необхідний. Не заборонена корисна праця на благо сім’ї: помийте підлогу, сходіть до магазину.

6.Почніть учити матеріал зранку, поки голова «свіжа». Займатися в останню ніч чи добре виспатися – справа індивідуальна. Але, як відомо, перед смертю не надихаєшся, а у людини, яка виспалась, голова працює краще, ніж у того, хто не виспався.

Джерело

https://blogpraktichnogopsikhologa82.blogspot.com/p/blog-page_90.htm

Умій володіти собою. Як уникнути конфліктів з друзями?

«Більшість конфліктів між людьми відбувається з однієї простої причини. Ми багато фантазуємо про те, що добре розуміємо один одного, і мало говоримо, для того, щоб дійсно один одного розуміти…»

«Якщо в житті є можливість зробити крок назад, щоб уникнути конфлікту – краще його зробити.»
Мусабеков Р.

Ще нікому не вдавалося прожити життя без конфліктів. Вони існували, існують та будуть існувати як невід’ємна складова взаємовідносин людей. Навпаки, конфлікти – нормальне явище нашого життя. Виникають вони через те, що вчинки, уявлення, почуття у кожного з нас різні, отже і трапляються між людьми зіткнення.
На відмінність від дорослих, діти та підлітки практично не мають досвіду конструктивного вирішення проблем спілкування. З безлічі визначень можна зробити висновок, що конфлікт — це протиріччя двох і більше сторін, яке було вимовлено вголос. Конфлікт не виникає на порожньому місці, а вибудовується з послідовних стадій, а саме:
- розбіжність у думках з того чи іншого приводу,
- висловлювання своєї незгоди з протилежною думкою,
- пряме протистояння, відкрита боротьба.
З одного боку, конфлікт — це небажана ситуація, яку слід уникати, а в разі виникнення — усунути якомога швидше. З іншого ж боку, конфліктна ситуація дозволять подивитися з боку на що відбувається картину, дозволяє почути протилежну точку зору. Для того щоб конфлікт не погрожував розривом тих чи інших відносин, треба вміти слухати і чути свого опонента, можливо, він дійсно має рацію.

Як уникнути конфліктів з друзями?

Всі ми прекрасно знаємо, що друзів багато не буває і якщо вам пощастило, і такі вас оточують, значить, ви їх напевно за щось цінуєте, а, отже, дорожите ними. Тому щоб уникнути нікому не потрібних сварок, слід взяти до уваги деякі поради:
- Не слід занадто бурхливо реагувати на дрібні зауваження на вашу адресу. Перш ніж відповісти, порахуйте до 10, а на видиху подумайте, чи варто відповідати.
- Якщо вашому другу дуже хочеться посваритися, і ви це бажання відчуваєте з кожної його фрази, спробуйте відійти від конфлікту. Згадати про важливі справи, терміновий дзвінок, невирішенупроблему. Іноді це буває просто життєво необхідно, щоб зберегти дружбу.
- Якщо конфлікту уникнути не вдалося і конфлікт вже розпочато — спробуйте погодитися з думкою свого друга. Відчувши, що з ним згодні і ніхто не намагається його переконати, йому просто буде не цікаво продовжувати конфліктувати.
- Одним з важливих помічників в конфліктних ситуаціях є вміння спокійно розмовляти. Сядьте і обговоріть проблему, подивіться на неї з різних сторін і виберіть рішення, яке буде влаштовувати вас обох.
- Перш ніж прийняти участь в тому чи іншому конфлікті, подумайте, що для вас дорожче — дружба чи можливість довести свою правоту.


«Як тільки ти навчишся дзеркально дивитися на конфліктну ситуацію – не занурюючись в неї по вуха, а споглядаючи її з боку – то повір, вона неодмінно вирішиться з мінімальними втратами для тебе! Треба лише поставити себе на місце іншої людини й уявити: а що ти сам зробив або захотів зробити в даному випадку?»

Джерело

https://dptnz-vpal.org.ua/skarbnichka/741-umy-volodti-soboyu-yak-uniknuti-konflktv-z-druzyami.html